перемити —
переми́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
перемити —
див. перемивати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перемити —
перемива́ти (ми́ти) / переми́ти (усі) кісточки́ (кістки́) кому, кого, чиї і без додатка. Займатися пересудами, обмовляти кого-небудь. Проте жінки якось одразу облишили перемивати кісточки дружині колгоспного бухгалтера (М.
Фразеологічний словник української мови
перемити —
ПЕРЕМИ́ТИ див. перемива́ти.
Словник української мови в 11 томах
перемити —
Перемити, -ся см. перемивати, -ся.
Словник української мови Грінченка