перемовки
ПЕРЕМО́ВКИ, вок, мн.
Зменш. до перемо́ви 2.
З цього гуртка весь час чулися перемовки, скептичні зауваження, єхидні слівця (Ю. Смолич);
ВІн згадував минулу вечірку, її квартиру, її перемовки з чоловіком, і чомусь на думку спливали ліврейні лакеї при будуарах графинь і княгинь (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)