перемокати

ПЕРЕМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМО́КНУТИ, ну, неш і ПЕРЕМО́КТИ, кну, кнеш, док.

1. Ставати мокрим.

Від часу до часу піднімався сильний вітер і бив її дощем так у лице, що волосся на чолі перемокло (О. Кобилянська);

Змією Поповзла [Маруся] в росистих корчах, вся перемокнувши в одну хвилю, але не відчула нічого... (Г. Хоткевич).

2. Мокнути занадто довго, довше, ніж потрібно.

Щоб не перемокли коноплі, пійшла [пішла] на Сікновеніє тягати їх (Сл. Б. Грінченка).

◇ (1) Перемо́кнути до кісто́к (до ни́тки, на хлющ і т. ін.) – те саме, що Промо́кнути (змо́кнути) до ни́тки (до ни́точки) (див. промока́ти¹).

[Зборовський:] Перетомилися всі і перемокли на хлющ, так тепер треба спочивати та сушитись (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. перемокати — перемока́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перемокати — див. мокнути  Словник синонімів Вусика
3. перемокати — -аю, -аєш, недок., перемокнути, -ну, -неш і перемокти, -кну, -кнеш, док. 1》 Ставати мокрим. 2》 Мокнути занадто довго, довше, ніж потрібно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перемокати — ПЕРЕМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМО́КНУТИ, ну, неш і ПЕРЕМО́КТИ, кну, кнеш, док. 1. Ставати мокрим. Від часу до часу піднімався сильний вітер і бив її дощем так у лице, що волосся на чолі перемокло (Коб.  Словник української мови в 11 томах