переоцінювати
ПЕРЕОЦІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕОЦІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, док., кого, що.
1. Оцінювати ще раз, повторно або заново, по-іншому.
Неможливо переоцінити значення мови в нашому житті – це і засіб спілкування, пізнання навколишнього світу, і спосіб передачі набутого досвіду, думок, почуттів та ін (з наук.-попул. літ.).
2. Оцінювати надто високо, вище, ніж слід.
Про кожного з них Воронцов думає, кожному він хотів би зберегти життя: – Як? Що таке безпомилково? Чи не переоцінюєш ти часом своїх людей? Чи вірно ти зважив запаси їхніх духовних сил? (О. Гончар);
Філіпчук глянув на Бронка поглядом, сповненим такої ненависті, що Бронкові мимохіть спало на думку: цього противника можна тільки недооцінити, але ніколи не переоцінити (Ірина Вільде).
◇ Ва́жко (неможли́во) переоціни́ти див. ва́жко;
(1) Переоці́нювати / переоціни́ти [всі] ці́нності – серйозно переосмислювати і змінювати погляди, уявлення і т. ін.
– Зараз усі ми опинилися в однаковому, дуже важкому стані, – говорив цей погляд, – доводиться переоцінювати цінності, а це процес дуже болючий, нагадує перев'язку спеченого тіла, коли тобі повільно віддирають присохлі бинти (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)