перепитий

ПЕРЕПИ́ТИЙ, а, е.

1. Прикм. до перепи́ти.

Перепитий голос.

2. у знач. ім. перепи́тий, е, ч. Який вжив велику кількість алкогольних напоїв.

Перепитий чоловік.

Значення в інших словниках

1. перепитий — перепи́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. перепитий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до перепити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перепитий — ПЕРЕПИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до перепи́ти 1.  Словник української мови в 11 томах