перепочинок
ПЕРЕПОЧИ́НОК, нку, ч.
Недовгочасний відпочинок, коротка перерва для відпочинку під час праці і т. ін.
Пройшовши Піски, валка стала коло волості, на вигоні, на перепочинок (Панас Мирний);
З'єднання Федорова потребувало короткого перепочинку для перегрупування і підготовки до дальших боїв (М. Шеремет);
Свій досвід, знання, свою пристрасну любов до справи він терпляче, на кожному перепочинку, на кожному привалі передавав їм (О. Гончар);
Наказ про відступ сприйнявся, як зміна частини на передовій, як заслужений перепочинок, зрештою як маневр (В. Козаченко).
○ (1) Без перепочи́нку, у знач. присл. – не відпочиваючи; без перерви, весь час.
У верховітті дерев співали горлиці, .. без перепочинку кували зозулі (Ю. Мокрієв).
Словник української мови (СУМ-20)