перепроваджувати
ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що.
Відправляти або доставляти кого-, що-небудь в інше місце, часто у чиємусь супроводі.
Фронт підійшов до Дніпра, табір не збиралися нікуди перепроваджувати (Ю. Яновський);
– Я хочу перепровадити монголів на Угри, бо, чим скорше підуть із нашого краю, тим менше тут руїни нароблять (І. Франко);
Жінка господаря була тоді хвора по породіллі, і він її перепровадив до сіней і був там коло неї (М. Грушевський).
Словник української мови (СУМ-20)