Словник української мови у 20 томах

перепрошуючий

ПЕРЕПРО́ШУЮЧИЙ, а, е.

Який виражає вибачення (про голос, інтонацію і т. ін.).

– Я не хочу, щоб над вами хто глумився, – відповіла вона м'яким, перепрошуючим голосом (О. Кобилянська).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. перепрошуючий — ПЕРЕПРО́ШУЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до перепро́шувати¹. 2. у знач. прикм. Який виражає вибачення (про голос, інтонацію і т. ін.). — Я не хочу, щоб над вами хто глумився, — відповіла вона м’яким, перепрошуючим голосом (Коб., І, 1956, 109).  Словник української мови в 11 томах