перепускати

ПЕРЕПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., кого, що.

1. Переміщати з одного місця на інше.

Піймавши сонечко [комашку], перепускають [діти] його з руки на руку (Номис);

// Пропускати через що-небудь або через себе.

Кожний дорослий молюск – беззубка, перлівниця за добу перепускає через себе до 40 літрів води, сприяючи очистці води й осіданню мулу (з наук.-попул. літ.);

Перепустити через фільтр;

// перев. у сполуч. зі сл. рука, перен. Збувати, продавати і т. ін. що-небудь.

– Стільки золота перепустив [старий] через свої руки, що тобі і не присниться... І все прогуляв. До золотничка (О. Донченко);

// перев. у сполуч. зі сл. вухо, перен. Сприймати (чутки, розмови і т. ін.).

А Потакайлові – слова Встигай перепускати. Для того в нього й голова, Немов гарбуз плескатий (Д. Білоус).

2. розм. Обслуговувати певну кількість кого-небудь.

Перепускати хворих.

3. розм. Випивати певну кількість спиртного.

Перепустити по чарці.

4. діал. Давати можливість кому-небудь пройти або проїхати, пропускати когось.

– Як утікати? Адже ж варта не спить. – Варта перепустить тебе: .. переберись у мою одіж (І. Франко).

◇ (1) Перепуска́ти / перепусти́ти че́рез свої́ ру́ки – самому збувати, продавати щось або бути причетним до чого-небудь.

– Сорок років зимогорю, – зітхає старий. – Стільки золота перепустив через свої руки, що тобі і не присниться... І все прогуляв (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. перепускати — перепуска́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перепускати — [пеиреипускатие] -айу, -айеиш  Орфоепічний словник української мови
3. перепускати — -аю, -аєш, недок., перепустити, -ущу, -устиш, док., перех. 1》 Переміщати з одного місця на інше. || Пропускати через що-небудь або через себе. || перев. у сполуч. зі сл. вухо, перен. Сприймати (чутки, розмови і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перепускати — перепуска́ти / перепусти́ти че́рез свої́ ру́ки. Самому збувати, продавати щось або бути причетним до чого-небудь. — Сорок років зимогорю,— зітхає старий.— Стільки золота перепустив через свої руки, що тобі і не присниться… І все прогуляв (О. Донченко).  Фразеологічний словник української мови
5. перепускати — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. перепускати — ПЕРЕПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., перех. 1. Переміщати з одного місця на інше. Піймавши сонечко [комашку], перепускають [діти] його з руки на руку (Номис, 1864, № 337); // Пропускати через що-небудь або через себе.  Словник української мови в 11 томах
7. перепускати — Перепуска́ти, -ка́ю, -єш сов. в. перепустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Пропускать, пропустить. 2) — через що. Перегонять, перегнать, просѣять, профильтровать. 3) Уступать, уступить. Кожне було скоріше своє перепустить, ніж попустить із хазяйського. Сим. 206.  Словник української мови Грінченка