Словник української мови у 20 томах

переривання

ПЕРЕРИВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. перерива́ти¹.

Нараз серед сміху нагадувалась [Галя] і переривала сміх .. Таке переривання сміху виглядало дуже дивно (Л. Мартович);

Переривання вагітності.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. переривання — перерива́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. переривання — [пеиреириеван':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
  3. переривання — -я, с. 1》 Дія за знач. переривати I. 2》 У системах обробки інформації: а) тимчасове припинення виконання процесу, спричиненого зовнішніми чинниками; б) операція процесора, яка полягає у реєстрації його стану, що встановлюється до переривання...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переривання — ПЕРЕРИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. перерива́ти¹. Нараз серед сміху нагадувалась [Галя] і переривала сміх.. Таке переривання сміху виглядало дуже дивно (Март., Тв., 1954, 392).  Словник української мови в 11 томах