перероджуватися
ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док.
1. Ставати новим, оновленим, ніби народжуватися вдруге; відроджуватися.
Всіх в тій хаті й хату покохав я і весь став перероджуватись в ній, мов душу й тіло в со́бі обновляв я! (І. Франко);
Роль експериментатора захоплювала. Почував, що перероджувався, відмолоджений незбагнутою силою самонавіяння (Я. Качура);
* У порівн. Я плакав, До полудня плакав. Та так мені любо стало: І малого знаку Нудьги тії не осталось. Мов переродився... (Т. Шевченко);
// Перетворюватися в когось іншого, щось інше, в іншу істоту.
Явдоха мерщій у жлукто і полізла... а як вилізла, так стала дівкою.., переродилась наша відьма (Г. Квітка-Основ'яненко);
В самій промові хотіли ж [мужики] дослухатися того заповіту, як їм повести своє життя, щоби переродитися на нових людей (Л. Мартович).
2. перен. Змінюватися до невпізпання, ставати зовсім іншим.
Якщо до нього заходила жінка, він вмить перероджувався: ставав лагідним, елегантним, розшаркувався перед нею і не знав, де її посадити (Яків Баш);
Мати .. клопоталася об тім, що син її так високо пішов, так зразу переродився (Панас Мирний);
З кожною годиною, з кожною хвилиною свого тут пробування він [Андрій Григорович] виразно помічав, як весь перероджується (В. Винниченко).
3. Поступово погіршуватися, втрачати свої позитивні якості, цінні властивості; вироджуватися (у 1 знач.).
Перероджується картопля, стає дрібною – треба міняти сорт;
// перен., зневажл. Ставати переродженцем.
Словник української мови (СУМ-20)