пересвар
ПЕРЕСВА́Р, у, ч., діал.
Пересварка.
Коли з купи залунає регіт, вони й собі ж усміхаються.., а коли відтам градом сиплеться лайка та голосні пересвари, вони .. бліднуть і зціплюють розняті досі уста (І. Франко);
Трималися [Ваня й тьотя Фрося] віддалік одне від одного – чути було їх стриманий пересвар – ще не дійшли додому, а вже посварилися (В. Земляк);
У великому подиві я слухав той пересвар, навіть забув про біль, думав, до кого ж це мене закинуто, а почувши ще один голос, стрепенувся (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)