переслухувати
ПЕРЕСЛУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., кого, що.
1. також без дод. Вислухувати все або багато чого-небудь.
Суддя почав переслухувати Настку. Вона зовсім не знала, з якого “кінця” починати оповідання про своє горе, і говорила без ладу (О. Маковей);
Був у нас чоловік Петро і такий веселий та на вигадки здатний, що й краю нема. Як почне вигадувати, то й не переслухаєш (з переказу);
Щодня в подвір'я наше заліта Упертий дятел. Сяде на колоді – І стук та й стук, що й переслухать годі (М. Рильський);
// Вислухувати всіх або багатьох, одного за одним.
Він цілісіньку ніч .. переслухував людей, що мали яку-небудь стичність зо мною (І. Франко);
Пісня розпочиналась сольним вступом. Це завдало Іванові Марковичу немалого клопоту. Він переслухав, мабуть, десятків з два хлопчаків (Ю. Збанацький).
2. Слухати що-небудь ще раз, повторно.
Все, що Яким чув від других, тепер переслухував своїми вухами (Н. Кобринська).
Словник української мови (СУМ-20)