пересмикуватися
ПЕРЕСМИ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕСМИКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
Різко, судорожно здригатися (про тіло, обличчя і т. ін.).
Очі в Каргата червоні, немов запалені, сам він блідий, а губи його болісно пересмикуються (Ю. Шовкопляс);
Його широке червоно-синє лице пересмикувалось гримасами (Олесь Досвітній);
Його маленька сухорлява постать пересмикнулася в конвульсіях ледве стримуваного гніву (Я. Качура);
// Робити судорожний рух тілом, обличчям і т. ін.
Мурий махнув рукою й розчаровано пересмикнувся (Л. Смілянський);
Ні Сірко, ні Бродський – ніхто з них не найшовся, що сказати ревізорові: першому тільки незадоволено пересмикнулося обличчя, другий навіть льокайськи [лакейські] посміхнувся (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)