пересміхи
ПЕРЕ́СМІХИ, ів, мн. (одн. пере́сміх, у, ч.), розм.
Дія за знач. пересміха́тися, пересміхну́тися.
Лунали дружні голоси сусідів, Пересміхи, перегуки (М. Рильський);
Книжник повернеться туди, звідки прийшов, – у людське стовписько, у муроване місто, і з кислим пересміхом згадуватиме свої воркування з небом, з вічністю на пагорбах (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)