Словник української мови у 20 томах

переспорювати

ПЕРЕСПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕСПО́РИТИ, рю, риш, док., кого.

Перемагати кого-небудь у суперечці; сперечаючись, переконувати кого-небудь у своїй правоті.

Як не спорила Марина Карповна з чоловіком, але знала, що вже коли він чого захотів, то не переспориш (Панас Мирний);

Денис ніколи не входив у суперечки, бо був лінивий на слово і знав, що ніколи Сергія не переспорить (Григорій Тютюнник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. переспорювати — переспо́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. переспорювати — -юю, -юєш, недок., переспорити, -рю, -риш, док., перех. Перемагати кого-небудь у суперечці; сперечаючись, переконувати кого-небудь у своїй правоті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переспорювати — ПЕРЕСПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕСПО́РИТИ, рю, риш, док., перех. Перемагати кого-небудь у суперечці; сперечаючись, переконувати кого-небудь у своїй правоті.  Словник української мови в 11 томах