перестоювати
ПЕРЕСТО́ЮВАТИ, юю, юєш. недок., ПЕРЕСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док.
1. без дод. Стояти де-небудь якийсь час.
З-за кущів .. виходять Фортунат і Парвус, а за ними ще кілька інших, що непомітно .. перестоювали в садку (Леся Українка);
Ніколи не забуде Горпина того зимового лісу, .. лапатих ялин, під якими перестоювала, відпочиваючи (Ю. Яновський);
– Перестою на холоді з дітьми, а не піду. Не вийшов сьогодні [пан], так завтра вийде (М. Стельмах);
// Залишатися, перебувати де-небудь якийсь час.
Перестояли ми три дні в Кумицях. Грицько піджидав знов знакомих [знайомих] людей (Марко Вовчок).
2. що і без дод. Стояти, перебувати де-небудь якийсь час, дожидаючи, поки що-небудь мине, закінчиться; перечікувати.
Заміж іти – не дощову годину перестоять (Номис);
Шофер на першій стоянці відпочинку висловив думку, що на другу половину дня може розходитися негода, сніговий буран, під час якого краще перестояти десь у хуторі ближче до річки (Іван Ле).
3. що. Зберігатися в якому-небудь стані якийсь час; існувати якийсь час не руйнуючись.
Покрівля, правда, старувата, злягла, зеленим мохом узялася на північному причілку, так ще б перестояла зиму (І. Цюпа).
4. що, розм. Стояти, існувати довше від кого-, чого-небудь.
Скрипливе дерево здорове перестоїть (прислів'я).
5. без дод. Якісно змінюватися, псуватися, довго стоячи, перебуваючи в тому самому положенні, стані, перезріваючи.
Ячмінь, який має недосить міцний колосовий стрижень, коли він перестоює і його пізно збирають, обсипається і обламується (з наук. літ.);
Вже чай перестояв та прохолов (І. Нечуй-Левицький);
Коли суп перестоїть на плиті, то він втрачає не тільки смакові якості, але й вітаміни (з наук.-попул. літ.).
6. без дод. Робити вимушену перерву у виробництві; простоювати.
– Продукція дорога. Механізми багато перестоюють (Г. Коцюба).
Словник української мови (СУМ-20)