пересушений
ПЕРЕСУ́ШЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до пересуши́ти.
Почепила [відьма] їй на шию капшучок, а в тім капшучці жаб'яча задня права лапка, та з неї ж пересушене серце (Г. Квітка-Основ'яненко);
Стадницький не витримує колючих поглядів дядьків, примружує очі, опускає голову донизу і бачить темні, землею пересушені ноги, покалічені пальці, позбивані нігті (М. Стельмах).
2. у знач. прикм. Який пересушився.
Три дні не розгинав спини Петру, все махав косою, боячись, щоб слова Маруну про пересушений колос не справдилися (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)