пересівати
ПЕРЕСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПЕРЕСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., що.
1. Засівати яку-небудь площу певною культурою ще раз, повторно або заново, по-іншому.
– Земля від морозу тріскає, корінь у пшениці рве. А порвало корінь, пиши пропало. Пересівай... (В. Кучер);
Лиш виросла його слідом шальвія і рута. Я шальвію пересію, а рути не буде (П. Чубинський);
Частину площ озимини довелось пересіяти, підсіяти (з публіц. літ.).
2. Перепускаючи через сито, решето і т. ін., просівати ще раз, повторно.
Пересіяти борошно;
* Образно. – Не знаю, як хто, а я не люблю, як беруть мене на решето та починають сіяти та пересіювати на всі боки (Марко Вовчок).
3. Просіювати все, багато чого-небудь або щось багато разів.
Мати.., набравши в обидві руки кавових зерен, стала пересівати їх на пальцях (Л. Первомайський);
Пересівати борошно на густе сито;
* Образно. Розвіялись низькі хмари, певно, до кінця пересіяли своє холодне мливо, випогодилось на світанок (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)