пересіяний
ПЕРЕСІ́ЯНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до пересі́яти.
Біля хліба, в золотій сільничці з буквами Кочубеїв, мілка, крізь тонке сито пересіяна сіль (Б. Лепкий);
Зубці – кутя з очищених зерен ячменю, зварена з потовченим і пересіяним на сито конопляним сім'ям (І. Котляревський);
* У порівн. Марійка засівала капусту. Взяла найбільший горнець, який лише був у неї в хаті і в якім на пущення варила завсіди капусту зі свининою, наповнила його дрібненькою, неначе ситом пересіяною землею, перемішала її з насінням і засівала на двох грядках на розсаду (О. Кобилянська).
2. у знач. прикм. Кращий за інших; добірний.
– Що не хлопець, то сила, розум, талант .. Один в один... Це ж усе найкращий цвіт народу, вибираний, пересіяний! (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)