перетанцьовувати
ПЕРЕТАНЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕТАНЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.
1. тільки док., що і без дод. Закінчити танцювати; протанцювати.
Отто й прийшла до неї Олена Кубраківна, перетанцювавши, та й сіла біля неї віддихати (Г. Квітка-Основ'яненко);
Перетанцювавши пару разів, він під час паузи взяв у музики скрипку і повів смиком по струнах (І. Франко).
2. Танцювати всі або багато танців; танцювати з усіма або з багатьма.
Дід такий радий, що вона [нива] знайшлась, та давай з радощів танцювать.., то вже пора було й додому повертатися, бо хоч ми, правда, й рано виїхали, але ж поки ниву знайшли та поки дід перетанцював, що треба було, то й вечір настав (з казки);
Такої події не можна було уявити без тонкої, трошки вертлявої постаті невтомного Вариводи, котрий за вечір обов'язково перетанцює з усіма дівчатами (С. Голованівський).
3. кого. Танцювати краще за кого-небудь або довше, ніж хтось.
В дівках була Фрося гарною й веселою, перетанцьовувала й переспівувала всіх своїх подруг на вечірках (Л. Первомайський);
– Смійтесь, смійтесь! Ви думаєте, що я п'яна. Я ще й тверезих перетанцюю, – сказала Марія (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)