перетиратися
ПЕРЕТИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕТЕ́РТИСЯ, тре́ться, док.
1. Тручись, розриватися на частини.
Від переміщень ізоляція провода перетирається (з наук.-попул. літ.);
Все йшло гаразд, без ніяких пригод, хіба що іноді в якому-небудь возі перетреться налюшень чи завередує колесо (С. Добровольський).
2. Перетворюватися на порох, руйнуючись під дією тертя.
Зміями в'ються жмути засохлого коріння живих колись дерев, перетираються в порох і гноять землю для будучих, більше щасливих поколінь (Г. Хоткевич);
Люди біжать, біжать... Земля стугонить попід їхніми ногами, масне груддя ріллі перетирається на пилюку (М. Руденко);
Шляхи, шляхи .. Були вони по-весняному грузькими спочатку, стали шкарубкими, колючими потім, а зараз уже перетерлися в порох незліченними заробітчанськими підошвами (О. Гончар);
* Образно. На жорнах часу самоцвіти душі не так легко перетираються, – вони довго ще, довго граняться та шліфуються... (І. Волошин).
3. тільки недок. Пас. до перетира́ти.
У ротовій порожнині їжа роздрібнюється, перетирається й змочується слиною (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)