перетовкти
ПЕРЕТОВКТИ́, вчу́, вче́ш; мин. ч. перето́вк, ла́, ло́; док., що.
1. Стовкти, потовкти все або багато чого-небудь.
Поки перетовкли просо, то дід аж шкуру на колінках пообтовкував (із журн.);
Покинули саму невістку .. поратись: вона й муки насіяла, вона й калган, вона і бібки, вона і перець, і сіль, вона усе перетовкла (Г. Квітка-Основ'яненко);
// перен. Змінювати, звичайно на гірше.
Там немало є розумних людей, а зверху над ними – ступа. Та такій дай волю, все перетовче (Ю. Збанацький).
2. Стовкти ще раз, повторно або заново, по-іншому.
Перетовкти картоплю.
3. розм. Побити все або багато чого-небудь (посуд, вироби із скла і т. ін.).
Над Петром ну реготать [жінка], Петра на глузи піднімать! Чарки й пляшки, шклянки перетовкла від сміху (П. Гулак-Артемовський);
В його [свата] виріс хвіст і роги. Зробивсь він лютий, наче вовк. Ногами посуд перетовк (О. Олесь).
Словник української мови (СУМ-20)