перетягнутий
ПЕРЕТЯ́ГНУТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до перетягну́ти.
Густий серпанок, спускаючись трохи не до долу, закрив її повний стан, не перетягнутий, не змучений давлячими корсетами (І. Нечуй-Левицький);
Напіввійськова форма – чоботи, галіфе, гімнастьорка без відзнак, перетягнута навхрест ременями.., – надавала йому вигляду грізного вояки (Яків Баш);
Він стурбовано оглянув перетягнутий шворкою пакунок (В. Речмедін);
Боровикові раптом забракло повітря. Все ще тримаючи себе на туго перетягнутих, от-от урвуться, віжках, він процідив крізь зціплені зуби: – Та я вас зараз... (В. Собко);
Він боявся за свій розум, для якого це буде занадто й він може урватися, як перетягнутий трос... (І. Багряний);
// перетя́гнуто, безос. пред.
Федя йшов поволі до місця переправи, де з берега до берега було перетягнуто міцний сталевий трос (М. Трублаїні).
2. у знач. прикм. Тонкий в одному місці.
– Він чоботом втиснув її [осу] у м'яку землю і косо подивлявся, як вона покаліченими крильцями хотіла вирвати з ґрунту своє перетягнуте тільце (М. Стельмах);
// Туго затягнутий у талії.
Перетягнуте плаття.
Словник української мови (СУМ-20)