перехвалювати
ПЕРЕХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕХВАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док., кого, що і без прям. дод.
Хвалити більше, ніж слід.
– Я й зараз міцна. Ти не перехвалюй мене, Юрку (М. Томчаній);
– Завжди мене перехвалюєш. Може, сметани додати, часнику накришити? – З борщем, мамо, повний порядок (А. Крижанівський);
[Передерій:] Василь Трохимович?.. Самий справедливий законник! [Храпко:] Спасибі вам... Глядіть тільки не перехваліть (Панас Мирний);
Фашисти свої сили перехвалили, а їх б'ють, як і били (прислів'я).
◇ (1) Перехва́лювати / перехвали́ти на оди́н бік – псувати кого-небудь надмірною похвалою.
Усі тітки, дядини .. пестили Настусю, мазали її та хвалили, аж перехвалювали на один бік (І. Нечуй-Левицький);
[Іван:] Та ну-бо вже, не хваліть, а то перехвалите на один бік! (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)