перехворіти
ПЕРЕХВОРІ́ТИ і діал. ПЕРЕХОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. Перенести яку-небудь хворобу, прохворіти якийсь час.
[Бичок:] Кажуть, що Христя заслабла і не встає, зовсім немощна... Та нехай лучче перехворіє, ніж піде за обідраного злидня!.. (М. Кропивницький);
Хоч Кузьма після того таки перехворів, температуру йому нагнало, і нога була, як колода, але, бач, вижив (О. Гончар);
Люди, які вже перехворіли на [інфекційний] гепатит, стають імуностійкими і більше не хворіють на цю хворобу (з наук.-попул. літ.);
// перен. Особливо гостро пережити яке-небудь горе, якусь неприємність.
Погомоніти уволю може [стара] тільки з оцією худобиною, яка аж перехворіла, коли старого забрали в тюрму (М. Стельмах);
* Образно. Аерофлот теж перехворів усіма тими болячками, що й інші галузі нашого господарства (з газ.).
2. Перенести багато чи кілька хвороб; перенести яку-небудь хворобу (про всіх або багатьох).
Людина, поки вона мала, повинна всім перехворіти... Як витримає, то буде жить... (Василь Шевчук);
Епідемія грипу в лютому 1999 року була середньої інтенсивності. Перехворіло 179 тис. 652 особи, або 6,8% населення міста (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)