перехняблюватися
ПЕРЕХНЯ́БЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПЕРЕХНЯ́БИТИСЯ, биться; мн. перехня́бляться; док., діал.
Перехилятися (у 1 знач.).
Він почав ходити по хаті, перехняблюючись на ході (І. Нечуй-Левицький);
Візок скрипів, загрозливо перехняблювався (Ю. Мушкетик);
Качуришина хата була малесенька, стара, ще й набік перехнябилась (І. Нечуй-Левицький);
Машина крутнулась на вибоїні й перехнябилась (І. Багряний);
У хаті пролунав глухий вибух, Литка заточився, перехнябився і впустив обріз (Г. Епік);
// Пересмикуватися.
– Наловив же, наловив, – обізвалась од печі Марія, – а що додому доніс? – Мамо, ну, приніс же на дві косарські юшки, – аж перехнябилось обличчя хлопчака (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)