перецвілий
ПЕРЕЦВІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до перецвісти́.
* Образно. У порівнянні з перецвілою вже, чорнявою Маринею біло-рожева Ольга .. видалась Павлині напрочуд гарною (Ірина Вільде);
// у знач. прикм.
Сухими пуп'янками темніла перецвіла волошка (М. Стельмах);
Я навіть чую, як він [хліб] дихає, Зеленим зводиться лицем, Щоб серце радувать не крихою, Не перецвілим сухарцем (А. Малишко);
Чим глибше врізається в землю Кузьма Осадчий, тим виразніше стає видно йому, що курган цей, мов книга, складений сторінками-пластовнями: шар землі, а під ним шар перецвілої трави морської (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)