перечищати
ПЕРЕЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, док., що.
1. Звільняючи від бруду, пилу, копоті і т. ін., чистити все, багато чого-небудь або щось багато разів.
В Сашка вже боліли і ноги, і руки, і спина, в очах аж тьмарилося – він перечистив за день не менше як пар п'ятдесят [чобіт і черевиків], і майже нічого не їв (Ю. Смолич);
Полк робив свої немудрі й нескладні справи..: на потрібній відстані було поставлено округ сторожу, кулеметники перечистили кулемети, а стрільці – гвинтівки (Ю. Яновський);
// Звільняти від домішок (перев. зерно).
Молотили хліб ціпами, зерно провіювали лопатами та перечищали решетами (з наук.-попул. літ.).
2. Звільняючи від бруду, пилу, копоті і т. ін., чистити ще раз, повторно або заново, по-іншому.
Уранці почистили [коней], а це ще раз усіх перечищаємо (І. Муратов);
Шкіпер вирішив затриматися в бухті на добу, перечистити мотор (М. Трублаїні).
3. Очищати, відділяти від шкірки, шкаралупи і т. ін. все або багато чого-небудь.
Дівчинка пообідала швидко, бо ніколи ж, треба ще кукурудзу перечистити, а тоді – за уроки (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)