перечка
ПЕРЕ́ЧКА, и, ж.
1. розм. Різновид перемета (див. переме́т²).
По Ревуну тихо плив човен. Може, то повертався додому запізнілий рибалка, що вирішив перед світанком потрусити жаки чи познімати рибу з перечок та переметів? (Ю. Мокрієв).
2. діал. Суперечка.
Обидва стрільці жваві. От перечка і пішла... Далі Трохим розходився, Підійнявся з-за стола (С. Руданський).
Словник української мови (СУМ-20)