перешепти
ПЕРЕ́ШЕПТИ, ів, мн. (одн. пере́шепт, у, ч.), розм.
Дія за знач. переші́птуватися і звуки, утворювані цією дією.
Придворні, налякані перешептами про нові та нові крутійства Ібрагімової трійці, всі зусилля свої спрямовували тепер на те, щоб зібрати сякий-такий скарб, мовляв, на чорний день (П. Загребельний);
А про той день .. щораз нагадують їй [Марії] сполошені позирки, тривожні перешепти за її спиною (М. Слабошпицький).
Словник української мови (СУМ-20)