перешкоджати
ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕШКО́ДИТИ, джу, диш, док.
Бути перепоною для чого-небудь.
– Учора головний інженер сказав мені, що здійсненню пропозиції інженера Розенберга поза всім іншим перешкоджає ще й устаткування цеху (Ю. Шовкопляс);
Жива вода здатна не лише підвищувати фізичні ресурси організму, а й перешкоджати синерезису – зменшенню води в клітинах [людини] (з наук.-попул. літ.);
Де-не-де гнучка гіллячка сковзала між ними [деревами] та й росла, росла.., звиваючись, кидаючись з боку у другий, начебто жахаючись, що її зупинять, що їй перешкодять (Марко Вовчок);
Незабаром з того боку пролунали постріли, але кущі й дерева перешкодили мені побачити, що там робилося (Л. Смілянський);
// Створювати завади, заважати, забороняти кому-, чому-небудь.
– Ви ще не спите? – питає, прокинувшись, тітка. – Он незабаром буде світати, а вони ще балакають. Годі, годі! Спати перешкоджаєте (М. Коцюбинський);
Як батько не противився, як не перешкоджав навчанню, Улас все ж таки поступив у Зіньківську десятирічку і успішно закінчив її (Григорій Тютюнник);
Знову подалися [коноводи] в Диблі, але й сього разу нещасливо: перешкодили стукачі, бо всю ніч ходили по вулицях, не даючи підступитися ні до одного двору (Б. Грінченко);
– Я, здається, перешкодив? – запитав Назар .. – Некликаний гість гірше злодія, – буркнула Кисачиха (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)