переярок
ПЕРЕЯ́РОК¹, рка, ч.
Поперечний яр.
Дорога була нерівна, камениста, йшла то стрімко вгору, то знов вниз, .. в потічки та переярки (І. Франко);
Там-бо рідний степ, у якому Максим знав кожен горбок, кожну балку й переярок і міг дійти додому з зав'язаними очима (І. Багряний).
ПЕРЕЯ́РОК², рка, ч.
Вовк тогорічного виводка.
Наприкінці літа дорослі вовки починають брати з собою на полювання 4–5-місячних вовченят. До виводка приєднуються вовки-переярки, що народились роком раніше (з наук.-попул. літ.);
Мисливці забили трьох цьогорічних вовчиць і двох самців – переярка та матерого хижака (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)