пернатий
ПЕРНА́ТИЙ, а, е.
1. Вкритий пір'ям (про птахів).
Сипав [мош-Діма] на землю покришену мамалигу, на яку з галасом накидались його пернаті приятелі (М. Коцюбинський);
Качка одним помахом хвоста вертнулася вбік, і в ту ж хвилину розлігся мій постріл, що припинив літ і життя цьому пернатому створінню (Олесь Досвітній);
В сильні морози, під час ожеледі гине від голоду чимало .. пернатої дичини (з газ.).
2. у знач. ім. перна́ті, тих, мн. Птахи.
Зрештою, не витримав Мирон Данилович: пішов додому лагодити ловецький пристрій. Андрійко здогадується, що тут – зброя на пернатих (В. Барка);
Підсипаючи корм у дублянку, синичник, шпаківню, ви не тільки рятуєте пернатих від голоду, а й принаджуєте до свого саду (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)