персоніфікований
ПЕРСОНІФІКО́ВАНИЙ, а, е, літ.
Дієпр. пас. до персоніфікува́ти.
Вірш “В коморі” [В. Кочевського] позначений алегоричністю: тут і “улесливий вівсюг” і “кукіль наляканий” – персоніфіковані образи ворогів пшеничного лану (із журн.);
Перехід від літа до осені зображений [у вірші М. Рильського] в персоніфікованих образах місяців – серпня і вересня, які дружньо стискають один одному правиці (з навч. літ.);
// персоніфіко́вано, безос. пред.
Різні, іноді діаметрально протилежні і непримиримі між собою погляди на світ, на людей, на свої обов'язки перед ними персоніфіковано в .. образах [повісті В. Дрозда] (із журн.);
Деякі хвороби, зокрема усі пошесті, раніше мислились персоніфіковано (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)