перцевий
ПЕРЦЕ́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до пе́рець.
Перцевий лист;
// Власт. перцю.
– Але ж і добра варенуха! .. Аж лоскоче в носі отой солодкий та перцевий дух! – думала осавулиха, але таки не насмілилась просити в гетьманші другого кухлика (Леся Українка);
Перцевий смак;
Перцевий аромат;
// Пригот. із перцем; настояний на перці.
Перцева настоянка.
2. у знач. ім. перце́ві, вих, мн., бот. Родина двосім'ядольних рослин, до якої належать різні види перцю.
Словник української мови (СУМ-20)