першенство
ПЕРШЕНСТВО́, а́, с., рідко.
Те саме, що пе́ршість.
[Таня:] Пройшла моя слава, пропало моє першенство, не добігла... (І. Кочерга);
В питаннях абстрактних, у так званій філософії, як то в нас у гімназії говорилося, – тут я не один раз повинен був, хоч із краскою стиду, признати першенство своєму вухастому учневі (Г. Хоткевич);
Діло перед думками має першенство (Уляна Кравченко).
Поступа́тися / поступи́тися пе́ршістю (першенство́м) див. поступа́тися.
◇ (1) Па́льма пе́ршенства (д) див. па́льма.
Словник української мови (СУМ-20)