першосвященик

ПЕРШОСВЯЩЕ́НИК, а, ч.

Найвища особа в церковній ієрархії певної конфесії.

Під час чергової навали язичників Єрусалимський храм був зруйнований, а першосвященик вбитий (з наук.-попул. літ.);

Буддистський першосвященик Камбоджі заборонив ченцям дивитися чемпіонат світу під страхом відлучення від віри (з газ.).