пилок
ПИЛО́К, лку́, ч.
1. Сукупність клітин, що розвиваються в пиляках тичинок насінних рослин і беруть участь у їх розмноженні.
Жовті палички цвіту [жита] тихо гойдались на волосинках вздовж колосків, і непомітний пилок золотився на сонці (М. Коцюбинський);
Мільйон квіток – таку велику кількість джерел пилку і нектару – має відвідати бджола, щоб заготовити лише 100 грамів меду (з наук. літ.);
Василько знає, де на сортодільниці випробується червона болгарська кукурудза, звідти він і візьме пилок для штучного запилення (І. Волошин).
2. Особливий легкий наліт на крилах метеликів і на тілі деяких комах.
Пилок на крилі метелика;
// Схожий на пил наліт на овочах і фруктах.
Виногради туго наллються соком, посивіють пилком (О. Гончар);
Цвіт садів уже давно осипався .. Опали й зморщені плоди яблунь, груш, абрикос, вишень, а ті, що залишились на гілках, зелені, покриті пилком, крупнішали, наливалися соками (П. Автомонов).
3. Зменш.-пестл. до пил 1.
Побачивши на книгах пилок, .. дістав [художник] із-за мольберта ганчірочку (О. Ільченко);
Булані .. з копита беруть в кар'єр, і дві легенькі смуги снігового пилку іскрами колишуться і розбризкуються обабіч них (М. Стельмах);
* У порівн. Дивиться [Ольга] на нічний Київ, на .. зорі, що тліють вгорі й срібним пилком одбиваються на плесі Дніпра (С. Скляренко).
◇ (1) Пилко́м припа́сти (д) див. припада́ти.
Словник української мови (СУМ-20)