пилочок

ПИЛО́ЧОК, чку, ч.

1. Зменш.-пестл. до пил 1.

Порожня діжка з борошна переверталася догори дном, і навіть пилочок не сипався з неї... (М. Коцюбинський).

2. Зменш.-пестл. до пило́к 1.

Прополіс – суміш зібраних медоносними бджолами з бруньок і квітів рослин смоли, воску і пилочку, збагачена травним ферментом (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. пилочок — пило́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пилочок — див. пил  Словник синонімів Вусика
3. пилочок — -чку, ч. Зменш.-пестл. до пил 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пилочок — ПИЛО́ЧОК, чку, ч. Зменш.-пестл. до пил 1. Порожня діжка з борошна переверталася догори дном, і навіть пилочок не сипався з неї… (Коцюб., І, 1955, 89).  Словник української мови в 11 томах
5. пилочок — Пило́чок, -чку м. ум. отъ пил.  Словник української мови Грінченка