Словник української мови у 20 томах

пильнування

ПИЛЬНУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. пильнува́ти.

Вартовий тільки обернувся, щоб натиснути кнопку. Кнопка, очевидно, була на доброму пильнуванні. Негайно ж .. на дверях стали двоє озброєних есесівців (Іван Ле);

Світлиця прибрана гарно, але видко, що покраси в ній давно не відновлялись і на всьому є слід не то що занедбання, а недостачі пильнування (Леся Українка);

Він знав, що за стіною не спить Надія Яківна, чатуючи його сон .. Що могло бути більшим, ніж оце пильнування друга? (Н. Рибак).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пильнування — пильнува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. пильнування — -я, с. Дія за знач. пильнувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пильнування — ПИЛЬНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пильнува́ти. Вартовий тільки обернувся, щоб натиснути кнопку. Кнопка, очевидно, була на доброму пильнуванні. Негайно ж.. на дверях стали двоє озброєних есесівців (Ле, Клен.  Словник української мови в 11 томах
  4. пильнування — Пильнува́ння, -ня с. 1) Стараніе, радѣніе. 2) Высматриваніе; внимательность. Чуб. І. 281.  Словник української мови Грінченка