пильнуватися

ПИЛЬНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал.

Бути напоготові, насторожі.

Безпечно спали турки, хоч вже стільки разів провчили їх козаки, що повинні б пильнувати вночі (О. Маковей);

// Оберігатися, звичайно від кого-, чого-небудь.

– Пильнуйся ж, Аничко, аби тобі легше було .. Ти собі лежи, як пані, та прибагай [вимагай] собі все, що схочеш, лиш не журися, бо то тобі не виходить на здоров'я (Л. Мартович);

Шебеші-бей зовсім осатанів .. Того і пильнуйся, як би в гніві у живіт ногою не вдарив, коли чим не догодиш (Н. Рибак);

// безос.

Пильнувалося також, щоб усе те, що вкладалося на вози, не загубилося по дорозі і не потовклося (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. пильнуватися — пильнува́тися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. пильнуватися — -уюся, -уєшся, недок., діал. Бути напоготові, насторожі. || Оберігатися, звичайно від кого-, чого-небудь. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пильнуватися — ОСТЕРІГА́ТИСЯ кого, чого, рідко від кого, чого і без додатка (намагатися уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т. ін.), БЕРЕГТИ́СЯ кого, чого, від кого, чого, із спол.  Словник синонімів української мови
4. пильнуватися — ПИЛЬНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Бути напоготові, насторожі. Безпечно спали турки, хоч вже стільки разів провчили їх козаки, що повинні б пильнувати вночі (Мак., Вибр., 1956, 565); // Оберігатися, звичайно від кого-, чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах