пиндючний
ПИНДЮ́ЧНИЙ, а, е, розм.
Те саме, що бундю́чний 1.
Пиндючна пиха;
Ходить він собі по саду, .. аж зирк! – серед натовпу Ширяєв з своєю пиндючною жінкою! Тарас похолов! (О. Кониський).
Словник української мови (СУМ-20)ПИНДЮ́ЧНИЙ, а, е, розм.
Те саме, що бундю́чний 1.
Пиндючна пиха;
Ходить він собі по саду, .. аж зирк! – серед натовпу Ширяєв з своєю пиндючною жінкою! Тарас похолов! (О. Кониський).
Словник української мови (СУМ-20)