плакування
ПЛАКУВА́ННЯ, я, с., спец.
1. Дія за знач. плакува́ти.
Для захисту дуралюміну від корозії його іноді покривають тонким шаром чистого алюмінію. Такий спосіб захисту називають плакуванням (з навч. літ.).
2. Верхній шар, покриття плакованих виробів із металу або дерева.
3. Дерен, який покриває плаковану ділянку насипу, укосу і т. ін.
Словник української мови (СУМ-20)