планетарій
ПЛАНЕТА́РІЙ, ю, ч.
1. Пристрій, за допомогою якого демонструють розташування і рух планет та інших небесних тіл на куполоподібному екрані.
Планетарій – винахід не новий. Людство давно вже прагнуло змоделювати рух планет і зірок (з наук.-попул. літ.).
2. Культосвітній заклад, у якому читають лекції з астрономії й демонструють розташування і рух планет та інших небесних тіл за допомогою такого пристрою.
Стоїть монументальна споруда з трьома кулястими куполами і величною колонадою при вході. Тут міститься перший на Україні планетарій (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)