планово

ПЛА́НОВО.

Присл. до пла́новий 2, 3.

Планово вести її [роботу] на наукових засадах можна лише при наявності достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів (з газ.).

Значення в інших словниках

1. планово — пла́ново прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. планово — Присл. до плановий 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. планово — ПЛА́НОВО. Присл. до пла́новий 2, 3. Колгоспи тепер — це великі, складні, багатогалузеві господарства. Правильно організувати тут роботу, планово вести її на наукових засадах можна лише при наявності достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів (Рад. Укр., 5.I 1961, 2).  Словник української мови в 11 томах