Словник української мови у 20 томах

плеврит

ПЛЕВРИ́Т, у, ч., мед., вет.

Запалення плеври, що супроводжується підвищенням температури, болями в боку, кашлем.

Плевритом називається запалення плевральних листків, з яких один щільно охоплює легені, а другий вистилає внутрішню поверхню грудної клітки (з наук.-попул. літ.);

А то почався й справжній плеврит: рипить у боці, колька, задишка. Лежу я (А. Тесленко);

Професор раптом виявив у нього плеврит з лівого боку (Л. Смілянський);

Сухий плеврит.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. плеврит — плеври́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. плеврит — мед., запалення плеври, у. олегниця.  Словник синонімів Караванського
  3. плеврит — -у, ч., вет., мед. Запалення плеври, що супроводжується підвищенням температури, болями в боку, кашлем. Сухий плеврит. Панцирний плеврит — плеврит, який характеризується виникненням у плеврі вогнищ закостеніння і обвапнування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плеврит — (мед.) олегнезапал  Словник чужослів Павло Штепа
  5. плеврит — Плеври́т, -ту; -ри́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. плеврит — плеври́т запалення плеври у людини й тварин. Виникає внаслідок захворювань легень, гострого ревматизму тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. плеврит — ПЛЕВРИ́Т, у, ч., мед., вет. Запалення плеври, що супроводжується підвищенням температури, болями в боку, кашлем. Плевритом називається запалення плевральних листків, з яких один щільно охоплює легені...  Словник української мови в 11 томах