плесо
ПЛЕ́СО, а, с.
1. Відносно широка, з спокійною течією ділянка річки між двома перекатами, закрутами.
Річка розлилась плесами, як добрі озера (О. Стороженко);
На закруті, під скалою було .. широке плесо, завглибшки, може, по шию (І. Франко);
Річка тече ліниво.., утворила затоки й плеса (Ю. Яновський);
// Вільна від заростей, відносно глибока спокійна ділянка якої-небудь водойми.
Само озеро – тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині (Леся Українка);
Як тільки виринув Прохор на чисте плесо, одразу побачив кучеряву голову Карпа, що потай намагався перепливти річку (А. Шиян);
* Образно. Коростилевський .. старанно зачісував м'яке рудувате волосся, прикриваючи ним високі залисини і невеличке плесо на тім'ї (Я. Гримайло);
// Спокійна, чиста водна гладінь.
Над плесом ставу сонні трави (М. Рильський);
І останнє, що він ще згадує, – це голубе плесо Дніпра, просторе і рівне (Н. Рибак);
* Образно. Блакиттю на гладі асфальтного плеса Відбилися синіх вагонів ряди (М. Бажан);
* У порівн. На яру, над лісом, заблищало широким плесом небо (І. Нечуй-Левицький).
2. діал. Грядка чотирикутної форми.
Як оце плесо захарастили редькою (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)