плетінка
ПЛЕТІ́НКА, и, ж.
1. Плетена сумка для продуктів, дрібних речей тощо; кошик.
[Анзорге (плете кошика):] По цілих роках не маю роботи. Ото ці плетінки тільки й на світі держать (Леся Українка);
Схопила [Дарина] плетінку з їжею і вибігла з кімнати (В. Собко).
2. Обплетений лозою, дротом і т. ін. глиняний або скляний посуд.
З лютим криком кидались монголи від хати до хати.., розбиваючи діжки і плетінки, розвалюючи печі (І. Франко).
3. Оздоба з переплетених певним способом пасом шкіри, стрічок і т. ін.
На одязі, пошитому з товстих і важких вовняних матеріалів, прикраси виступають площинами у вигляді аплікацій.., плетінок, китиць (з наук. літ.).
4. Різноманітний за формою та розміром виріб з переплетених лозин, пасом шкіри, лика і т. ін., що використовується як тара.
Ілля .. вніс цибик .. чаю, запакований у бамбукову плетінку (І. Багмут).
5. Вид плетіння (у 1 знач.); плетення.
Пряма плетінка. Такий узор утворюють набиранням петель на крючок через вертикальні палички не підряд, а через одну (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)