плитовий
ПЛИТОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до плита́ 1;
// Який має форму плити.
Великі бризки .. стрибали догори і наливали сажалки, обложені плитовим камінням (О. Стороженко);
Під насипом трьох могил було п'ять поховань: дві плитові могили і три уступчасті склепи (з наук.-попул. літ.).
2. у знач. ім. плитови́й, во́го, ч.; плитова́, во́ї, ж., гірн. Людина, яка працює на відкочуванні і підкочуванні вагонеток біля площадки, де їх завантажують і розвантажують.
Дев'ять років тому .. він прийшов на шахту. Спочатку працював плитовим (з газ.);
Штрек од краю і до краю дзвонить сталлю, як в жнива... Тут вагончики стрічає чорнобрива плитова (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)